Дощі пройшли
Дощі пройшли, лишивши роси срібні,
Веселку залишивши, як брову,
І хмари дивні, парусам подібні
Дощу лишили срібну куряву.
Поля зітхнули, давши грудям волю,
Та знов парує репана земля.
Пройшли дощі стурбовані по полю,
Тепер тут вітер колесом гуля.
І все цвіте, в ріст виправились трави,
І ще б дощу! І ще б трохи грози!
І б’ють у струни сонячні заграви,
І п’є зозуля залишки роси.
Дощі пішли за обрії далекі,
Прогуркотіли грози, як літа.
Махає літо крилами лелеки,
Бо скоро, знає, - осінь золота.
В серпневих грозах – музика кохання,
В полоні гроз – калинові кущі.
Хай цілу ніч, до самого світання
Серпневих гроз видзвонюють дощі.
